приманити
Смотреть что такое "приманити" в других словарях:
приманити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вабити — 1) (манити чим н. принадним, викликати бажання до чого н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти,… … Словник синонімів української мови
поприманювати — юю, юєш, док., перех. Приманити, принадити всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
приманений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приманити … Український тлумачний словник
кликати — I (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), покликати, покликати, покликнути; гукати, нагукувати, нагукати, нагукнути (голосно); волати (голосно, просячи допомоги); манити, приманювати, приманити (просити підійти, роблячи… … Словник синонімів української мови
привертати — I = привернути (часто зі сл. до себе якимись діями, словами тощо викликати прихильність, довіру до себе), прихиляти, прихилити, притягати, притягувати, притягти, притягнути, принаджувати, принадити, приваблювати, привабити, приманювати, приманити … Словник синонімів української мови
принаджувати — I = принадити (змушувати наближатися рибу, птаха, звіра, застосовуючи принаду; викликати прихід, появу когось певним способом), надити, приманювати, приманити, манити, вабити, приваблювати, привабити II ▶ див. вабити 1), вабити 2), привертати I … Словник синонімів української мови
спокушати — I = спокусити 1) (намагатися викликати до себе чуттєвий потяг), зваблювати, звабити, знаджувати, знадити, баламутити, приманювати, приманити 2) (домагатися інтимних стосунків із жінкою, дівчиною без серйозних намірів, даючи нещирі обіцянки),… … Словник синонімів української мови
